голка

-и, ж.

1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття.

2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення.

3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин.

4) перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин.

5) Тонкий загострений кристал чого-небудь. || Взагалі гострий кінець чогось.

••

Го́лка-ри́ба — морська риба з довгою мордою та видовженим тілом, вкритим панциром із костяних щитків.