голка

голка
-и, ж.
1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття.
2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення.
3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин.
4) перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин.
5) Тонкий загострений кристал чого-небудь. || Взагалі гострий кінець чогось.
••

Го́лка-ри́ба — морська риба з довгою мордою та видовженим тілом, вкритим панциром із костяних щитків.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Помощь в написании эссе

Смотреть что такое "голка" в других словарях:

  • ГОЛКА — жен., ·стар. (галдить, голдить) шум и крик, волнение в народе, мятеж, ссора. Голк муж., вост. и сиб. звук, звон, шум, стук, зык, грохот, гул, особ. от выстрела, с раскатом; | отголосок, отклик, вторье, эхо. С голком пал, убить выстрелом наповал.… …   Толковый словарь Даля

  • Голка — (древ. рус.) мятеж, народное волнение …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ГОЛКА — Пустить голку. Народн. Совершить поджог. ДП, 929 …   Большой словарь русских поговорок

  • голка — [го/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. лки/, ло/к дв і го/лкие …   Орфоепічний словник української мови

  • голка — колга …   Краткий словарь анаграмм

  • голка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири голки …   Орфографічний словник української мови

  • іголка — кы, ж. Вр. Голочка. Пошитий, як з іголкы знятий …   Словник лемківскої говірки

  • голка-риба — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Дать голка — кому. Алт. Избить, поколотить кого л. СРГА 2 1, 11 …   Большой словарь русских поговорок

  • ігва — голка …   Лемківський Словничок

Книги

Другие книги по запросу «голка» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»